Освітня програма 2025

Зміст освітньої програми

Загальні положення

            Освітня програма закладу містить комплекс освітніх компонентів, які забезпечують досягнення учнями результатів навчання, визначених державними стандартами для початкового рівня освіти.

            Відповідно до статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» заклад використовує в освітній діяльності наскрізну освітню програму, розроблену для початкового рівня освіти.

            Освітня програма розроблена на основі:

Закону України«Про повну загальну середню освіту»;

Закону України «Про освіту»;

Типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України, затверджених наказом МОНУ №743 від 12.08.2022 року;

Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого Постановою КМУ №87  від 21 лютого 2018 р. (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 24 липня 2019 року №688, №898 від 30.09.2020);

            Рішення про використання закладом освітньої програми, приймається педагогічною радою закладу. Освітня програма закладу схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується його керівником.      

            Освітня програма містить:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою;

загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;

перелік навчальних планів;

форми організації освітнього процесу;

опис інструментарію оцінювання.

            Освітня програма відповідає структурі типових освітніх програм та визначеними ними вимог до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;

визначає (в обсязі не меншому ніж встановлено відповідною типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;

містить навчальні плани, що ґрунтуються на одному з варіантів типових навчальних планів відповідної типової освітньої програми і можуть передбачати перерозподіл годин (у визначеному типовим навчальним планом обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;

опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

            На основі визначених в освітній програмі закладу навчальних планів педагогічна рада складає, а керівник затверджує річні навчальні плани, в яких конкретизуються переліки навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення, вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема, навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень (та/або кількість годин на навчальний рік).

            Тинненська початкова школа- є комунальним закладом освіти і реалізуєсвою освітню програму за кошти державного, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством і не реалізовує свою освітню програму за кошти батьків та/або учнів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

            Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

            Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

            Вимоги до осіб з особливими освітніми потребами.

            Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти не обов’язково з шести років, а з іншого віку, а тривалість їхнього навчання у початковій та базовій школі може бути подовжена з доповненням корекційно-розвитковим складником.

            Тривалість здобуття освіти учнями може бути продовжена на рівнях початкової та базової середньої освіти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року №585 «Про встановлення тривалості здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти» (із змінами внесеними згідно з Постановами КМ  №780 від 27.08.2010, №753 від 26.10.2016, №773 від 21.08.2019, №983 від 21.10.2020 ).

Загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2, 3-4 класів становить:

 Детальний розподіл між освітніми галузями, предметами здійснено у річних навчальних планах 1-2, 3-4 класів.

Навчальні плани

            Навчальні плани містять:

орієнтовний перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами;

години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами;

кількість годин на вивчення окремих навчальних предметів та інтегрованих курсів.

            У навчальних планах визначено години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами, які можна:

перерозподіляти між різними освітніми галузями, ураховуючи особливості організації освітнього процесу в закладі освіти й індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти;

використовувати для вибіркових освітніх компонентів (курсів за вибором (факультативних курсів), міжгалузевих інтегрованих курсів), проєктної діяльності, проведення індивідуальних консультацій і групових занять.

            Навчальний план для 1-2 класів початкової школи з українською мовою навчання, відповідно до Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я.Савченко, затвердженої наказом  МОН України від 12 серпня 2022 року №743-22

*1 клас – інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»;

**2 клас – окремі навчальні предмети «Українська мова», «Читання», або інтегрований курс «Українська мова».

**Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.       

        Навчальний план         для 3-4 класів початкової школи з українською мовою навчання, відповідно до Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я.Савченко, затвердженої наказом  МОН України від 12 серпня 2022 року №743-22

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення граничнодопустимого навантаження учнів.

Опис форм організації освітнього процесу

            Освітній процес організовується у безпечному освітньому середовищі та здійснюється із урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного й інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

Освітній процес організовується за такими циклами:

- перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);

- другий цикл початкової освіти - основний (3-4 роки навчання);

            Заклад забезпечує право здобувати освіту в різних формах. Форми організації освітнього процесу визначає педагогічна рада закладу. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності, безпекової ситуації тощо), а також форм здобуття освіти.

            Основною формою здобуття освіти у закладі є інституційна очна (денна). За потреби заклад може організувати дистанційну та індивідуальні форми здобуття освіти, (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), впроваджувати інклюзивне навчання, реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

            Очна (денна) форма здобуття освіти, передбачає безпосередню участь здобувачів освіти в освітньому процесі, тривалість навчального тижня - 5 днів.

            Дистанційна форма здобуття освіти, передбачає здобуття освіти за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, або із використанням технологій дистанційного навчання, за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу та єдиної освітньої платформи закладу.

            Індивідуальна форма здобуття освіти – спосіб організації навчальної діяльності, який регулюється певним, наперед визначеним розпорядком, забезпечується педагогічними працівниками за місцем проживання учнів та організовується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти:

екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства;

сімейна (домашня) форма здобуття освіти - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства;

педагогічний патронаж - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, потребує такої форми.

            Інклюзивне навчання - це система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

            Індивідуальна освітня траєкторія учня чи учениці реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладі. Індивідуальна освітня траєкторія учня чи учениці реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, який розробляють педагогічні працівники у взаємодії з учнем чи ученицею та/або його чи її батьками (особами, які їх замінюють); його схвалює педагогічна рада закладу освіти, затверджує керівник і підписують батьки (особи, які їх замінюють).Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

            Залежно від безпекової  ситуації форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року, може організовуватися в дистанційному форматі або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання можливе, зокрема, для різних предметів, виду занять, або для різних класів, коли частина класів навчається очно, інша – дистанційно в синхронному режимі.

            Навчання учнів, що належать до групи тимчасово переміщених осіб, організовують за заявою батьків у зручний для них спосіб. Для забезпечення досягнення результатів, визначених Державним стандартом, учням, які належать до групи тимчасово переміщених осіб, застосовується принцип гнучкості в доборі навчально-методичного забезпечення.

            З метою належної організації освітнього процесу в закладі формують класи, зокрема, інклюзивні.

            Основною формою організації освітнього процесу є класно-урочна система. В освітньому процесі використовуються різні типи уроку:  формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок; нетрадиційний урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, практичні заняття, навчальні проєкти, семінари, форуми, спектаклі, конференції, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок - дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, тощо.Під час освітнього процесу реалізуються дослідницькі, інформаційні, мистецькі, діяльнісні методи, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи тощо. Із розвитку компетентностей проводяться лабораторні, практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, розрахована на більш самостійну діяльність учнів.            Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі. Під час освітнього процесу можуть проводитися, екскурсії, практичні заняття, семінари, кооперативне навчання, дослідницькі,інформаційні, мистецькі проекти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи тощо.

            Учням, які готуються здавати ДПА можливе проведення додаткових консультацій, за затвердженим графіком, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультації будується за принципом питань і відповідей, можуть проходити як офлайн так і в онлайн форматах

            За необхідності освітній процес може відбуватися з використанням  технологій дистанційного навчання із застосуванням спеціальної онлайн-платформи. В межах якої учні, вчителі мають особисті облікові записи, пошту, диски, класи та доступ до інших додатків Google. Уроки відбуваються, відповідно до затвердженого режиму роботи закладу та розкладу занять, у синхронному режимі за допомогою Google Meet, при довготривалих повітряних тривогах чи відключенні електроенергії в асинхронному режимі

            Форми організації освітнього процесу можуть розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

            Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, в рамках педагогічної свободи, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис інструментарію оцінювання

            Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів навчальних планів. Оцінювання результатів навчання предметів / інтегрованих курсів здійснюється за рішенням педагогічної ради закладу.

            Оцінювання результатів навчання учнівства здійснюється згідно з вимогами до обов'язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами на основі компетентнісного підходу.

            Вимірювання результатів навчання учнів 1-2 класів відбувається шляхом: формувального оцінювання, яке допомагає відстежувати особистіснийрозвиток здобувачів освіти і хід опановування ними навчального досвіду якоснови компетентності, вибудовувати індивідуальну освітню траєкторіюособистості; підсумкового (тематичного та завершального) оцінювання, під часякого навчальні досягнення здобувачів освіти співвідносяться з очікуванимирезультатами навчання, визначеними Типовою освітньою програмою.

            Результати навчання учнів у 3–4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті:

- відстежувати навчальний поступ учнів;

- вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;

- діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

- вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

- аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;

- запобігати побоюванням дитини помилитися;

- плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

            Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в Типовій освітній програмі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.

            Очікувані результати навчання слід використовувати для:

- встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо;

- постійного спостереження за навчальним поступом учня/ учениці з боку вчителів, батьків і самих учнів;

- поточного, зокрема й формувального, оцінюванняпідсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

            На основі очікуваних результатів навчання вчитель/учителька може формулювати індивідуальні результати навчання учня/ учениці відповідно до опанування ним / нею конкретного вміння (напр., намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжокчасу (напр., за два місяці).

            Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.

            Оцінювання на екстернатній формі. Екстерни складають річне оцінювання та державну підсумкову атестацію. Річне оцінювання проводиться з усіх навчальних предметів, обов’язкових для вивчення відповідно до освітньої програми до закінчення навчального року.          Протягом одного навчального року екстерн може пройти оцінювання за один або кілька класів у межах одного або декількох рівнів повної загальної середньої освіти.

            Оцінювання на сімейній формі. Учні початкових класів за сімейною формою освіти, за бажанням одного з батьків чи інших законних представників, за індивідуальним навчальним планом можуть проходити оцінювання додатково (більш як два рази на рік). Для них формувальне та підсумкове оцінювання відбувається за участі педагогічного працівника та одного з батьків чи інших законних представників. Таке оцінювання може бути організоване в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти. Час для такого оцінювання визначає заклад освіти, але це має бути не більше ніж 4 навчальні дні впродовж навчального року (з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм). На проведення формувального, підсумкового (річного) оцінювання – 1 навчальна година з кожного предмета;

            Оцінювання учнів з ООП. Відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності, для кожного учня з особливими освітніми потребами, який навчається в інклюзивному класі, у порядку, визначеному законодавством, складаються індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний план (за потреби). Індивідуальний навчальний план розробляється на основі освітньої програми закладу і результати навчання оцінюються за орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень, що встановлені для закладу.

            Оцінювання учнів на дистанційні формі чи з використанням технологій дистанційного навчання. Оцінювання результатів навчальної діяльності може здійснюватись у синхронному або асинхронному режимі.

            Результати оцінювання навчальних досягнень фіксуються в електронному журналі, щоденнику (за наявності), паперовому журналі, надсилаються в індивідуальному порядку шляхом використання одного із засобів зв’язку (електронної пошти, смс-повідомлення, повідомлення в одному з месенджерів, повідомлення по телефону тощо). Оприлюднення списку оцінок для всього класу є неприпустимим.

            Якщо оцінювання проводиться в синхронному режимі, рекомендовано передбачити додаткову можливість його проходження для учнів, які не мають технічних засобів навчання або постійного підключення до мережі Інтернет, а також для тих, у кого відбувся технічний збій під час проходження оцінювання.

            За відсутності засобів Інтернет-зв’язку, зворотній зв’язок з учнями вчитель може підтримувати в телефонному режимі, а виконані завдання отримувати поштою.